Чемпіон України в чоловічому одиночному катанні Кирило Марсак, який наразі тренується у Фінляндії у Аліни Майєр-Віртанен, в інтерв’ю для сайту УФФК розповів про свої завдання на сезон, оцінив перші старти, розкрив реакцію тренерки на його виступи та поділився, які емоції переживає в своїх нових програмах.
– Кириле, як пройшла підготовка до сезону?
– Цього разу дуже добре, набагато краще, ніж торік. Вже наприкінці минулого сезону ми бачили, над чим потрібно працювати далі, на чому акцентувати увагу. Загалом я підходив до стартів з розумінням, що готовий змагатися.
– Маєте конкретні завдання на сезон?
– Завдання полягають у тому, щоб робити свою справу якомога краще. Якщо ж говорити конкретніше, то метою є відбір на чемпіонат Європи та чемпіонат світу,ну і найголовніша ціль – здобути квоту на Олімпійські Ігри для нашої країни.
– Ви вже виступили на турнірах пам’яті Дениса Тена в Астані та Volvo Open Cup в Ризі. Як оціните ці перші старти?
– Позитивно – що у Ризі, що в Астані. З кожним стартом я отримую все більше впевненості в елементах та програмах. Радує,що на обох турнірах оновив особистий рекорд по балах, почав отримувати доріжки кроків 4 рівня. Може, це суб’єктивний погляд, але я відчуваю прогрес у катанні і він, сподіваюся, помітний.
– Схоже, на Volvo вам легко перемагається, ви це робите другий рік поспіль. Принаймні ваша тренерка виглядала задоволеною…
– Аліна справді була задоволена моїми прокатами. Похвалила і сказала, що пишається тим, як я почав боротися за кожен прокат, каже, що ми рухаємося у правильному напрямку. Звісно, перед нами ще дуже багато роботи, як з хореографічної точки зору, так і з технічної. Потрібно виконувати елементи стабільніше та покращити якість цих елементів для підвищення оцінок GOE.
– Ви вперше виконали на змаганнях лутц у чотири оберти?
– Так, це був перший 4Lz на змаганнях, який я виконав. Попередня спроба була в Астані в короткій програмі, але там сталося падіння. Шкода, що у Ризі судді поставили на стрибку позначку q, що означає quarter, або чверть недокруту. Я переглядав стрибок дуже багато разів з різних ракурсів, уповільнено, і не побачив цього. Не можу сказати, що мене це засмучує. Натомість така ситуація дає розуміння, що треба удосконалювати стрибок, щоб у суддів не було питань у майбутньому.
– Чи плануєте посилювати свій контент?
– Можливо. Як мінімум можемо додати до програми ще один-два стрибки у чотири оберти. Проте я не певен, що це необхідно на даному етапі. Ймовірно, займемося цим тоді, коли я буду на 100 відсотків впевнений, що мені це необхідно і я можу це зробити. Наразі ж хочу сконцентруватися на тому контенті, який є зараз, та удосконалювати його.
– У вас цікаві, емоційні програми, з глибоким змістом. Хто був постановником?
– Мої програми цього року знову ставила Моніка Ліндфорс. Це її ідеї, я їй дав повну свободу у виборі. Вона запропонувала нову довільну програму з музикою з фільму «Привид», де я граю роль головного героя цієї стрічки. Спочатку це щаслива історія кохання, але потім мого героя вбивають, він не може це прийняти і стає привидом. У другій половині програми я в ролі привида намагаюся захистити свою любов від небезпеки, про яку дізнаюся. Як і в кіно, мені це вдається. Переконавшись, що коханій нічого не загрожує, привид спокійно залишає землю…
З короткою програмою була спочатку інша задумка, але ми подумали і вирішили змінити її на Earth Song від Майкла Джексона. Ця музика мені дуже підходила, крім того, хореографу сподобалося, як я рухаюсь під неї. Ідея в тому, що зміст пісні, на мій погляд, перегукується з подіями в нашій країні, де росія продовжує свій кривавий терор. Я побачив в ній явну аналогію з війною в Україні, коли «Земля просто кричить та плаче» від усього, що відбувається.
– Наскільки сильно вам «болить» Україна?
– Намагаюся стежити за усіма подіями якомога більше. Мого батька нещодавно мобілізували, я переживаю і тривожусь за нього. Дуже боляче, що мою країну, мої рідні міста просто стирають з лиця землі. Мені справді болить, що я бачу своїх батьків тільки раз на рік. Дуже хочеться, щоб скоріше настала наша перемога.
