Танцювальний дует Марія Пінчук та Микита Погорєлов після успішного минулого сезону виходить на новий рівень. Учні харківського тренера Галини Чурілової, які через розв’язану росією повномасштабну війну в Україні тренуються у Відні, вперше «отримали» етап Гран прі сезону 2024/25. Вони є єдиними українськими фігуристами, представленими в серії, і виступлять на турнірі в Гельсінкі 15-17 листопада. Крім того, на харків’ян очікує непроста боротьба за ліцензії зимових Олімпійських ігор-2026.
Про підготовку до важливого сезону, нові програми, умови тренування, двотижневу відпустку та щоденні дзвінки у змучений російськими обстрілами рідний Харків сайту УФФК розповіла Марія Пінчук.
– Маріє, восени ви з Микитою дебютуватимете у дорослій серії Гран прі. Вже розпочали підготовку чи ще відпочиваєте?
– Наш відпочинок нещодавно закінчився і ми вже повернулися до тренувального процесу, причому працюємо досить активно.
– Де проводили відпустку, якщо не секрет?
– Ми мали два тижні відпочинку. Я особисто перший тиждень використала, щоб у Польщі побачитися з бабусею. А потім поїхала до України провідати сестру. На жаль, не змогла побувати у рідному Харкові… Ми вирішили, що так буде безпечніше через сильні обстріли росіянами, які практично не вщухають. Микита також під час відпустки зустрічався зі своєю родиною.
– Розкажіть, будь ласка, про нові програми. Чим дивуватимете?
– Для довільного танцю ми обрали інший стиль, він відрізняється від того, в якому ми каталися раніше. Це буде контемпорарі, ми вирішили спробувати у цьому напрямі. В танці буде більше лірики, але чіткого сюжету, образів в ньому немає. Натомість ми хочемо донести до публіки свої почуття та емоції. Сподіваємося, що у нас все вийде і глядачам сподобається. До речі, ми з Микитою давно «носилися» з цією ідеєю, потім поділилися з Галиною Володимирівною (Чуріловою) і вона сказала, що це новий для нас стиль, але можна спробувати. Додам, що у програмі справді все нове, у тому числі й багато нових елементів. Ми виходили з того, щоб не повторювати все те, що ми робили раніше.
– Хто постановник програми?
– Ми ставили її в Мадриді у Кирила Халявіна та Сари Хуртадо (чемпіони Іспанії в танцях на льоду 2017, 2019 рр.-ред.)
– З вами багато фахівців працює?
– Наша основна команда – це, звісно, Галина Володимирівна, а також Олександра Назарова та Максим Нікітін. Їздимо, як я уже згадувала, до Халявіна, іноді – до Маттео Дзанні в Італію.
– Тема ритмічного танцю в наступному сезоні – вечірка 50-х-70-х років. Як ви бачите її на льоду?
– Дуже цікава тема! Хоча, з іншого боку, досить складно передавати на льоду всі рухи і не втрачати настрою вечірок тих років. Це нелегке завдання…Буде цікаво подивитися, як інші спортсмени інтерпретуватимуть цю тему. Ми ж обрали мікс ритмів тих десятиріч.
– З костюмами уже визначилися?
– Ще ні, наразі ми в творчому пошуку. Це досить непростий процес, оскільки треба, щоб одна сукня, якщо йдеться про мій костюм, відображала модні тренди тих років і щоб вона виграшно виглядала на льоду та не заважала рухам.
– В яких умовах ви тренуєтеся у Відні, льоду вистачає?
– Зараз у нас півтори-дві години льоду зранку та півтори години після обіду. Звісно, для відпрацювання всього комплексу завдань хотілося б більше, але ми дуже вдячні за надані умови, за те, що у нас є цей час.
– Передолімпійський сезон зазвичай досить напружений. Завдання щодо здобуття ліцензій, цілком зрозуміле бажання показати себе якнайкраще напередодні Олімпіади додають психологічного навантаження. Ви з Микитою готові до цього?
– Скажімо так: ми працюємо над цим. Гадаю, що впораємося. Цілком природньо, що хвилюємося, але перспектива представити свою країну на Олімпійських іграх, яка відкрилася перед нами, дуже надихає.
– Мабуть, важко налаштовуватися на такі важливі речі, коли в твоїй країні війна і рашисти варварськи обстрілюють рідне місто…
– Це справді важко. Ми щодня пропускаємо через себе ті звірства, які чинять росіяни в Україні. У мене вся родина перебуває в Україні, тато у Харкові, я постійно з ними на зв’язку. Їхня безпека для мене – на першому місці. Я підтримую своїх рідних, допомагаю, але дуже тривожуся і буквально щохвилини відстежую всі новини з України.
